- острів
- Ділянка у великому приватному парку, призначена для усамітнення й роздумів.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
острѣи — (11) сравн. степ. к острыи. 1.Во 2 знач. Образн.: живо слово б҃иѥ ѡстрѣѥ меча. МПр XIV2, 54 об.; живо бо ре(ч) слово б҃ие и дѣиствено. и ѡстрѣе всѧкого мѣча ѡбоюду ѡстра. (τομώτερος) ЖВИ XIV–XV, 40в. 2. В 6 знач.: И о женѣ намъ и … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
острѣчи — (ЩИ) (4*), ОСТРИ|ГОУ, ЖЕТЬ гл. 1.Остричь волосы: далида же и самсона острѣгши иноплеменьникомъ. предасть. Пр 1383, 119а. 2. Постричь в монахи: по прѣтечению лѣта острѣщи того заповѣдаѥмъ. УСт к. XII, 233; и повелѣ великомѹ никонѹ острѣщи и. ЖФП… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Острём — (швед. Åström) фамилия шведского происхождения. Известные носители: Острём, Нина (р. 1962) финская певица. Острём, Сверкер (1915 2012) шведский дипломат, постоянный представитель Швеции при ООН … Википедия
острѣ — (2*) нар. Сурово, неласково: осътрѣ на нь блѧдешь. Пр 1383, 92а; ты смѹщаѥши(с) ѿ дь˫авола. и ты не разѹм(ѣ)еши сво˫а. но ˫аже сѹть ближнѧго. острѣ глѧдаеши. (ὀξέως) ПНЧ к. XIV, 27г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
острѧти — ОСТРѦ|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. То же, что острити в 1 знач.: и ѥгда имъ ѡстримъ по врачевнѣи ослѣ. то не червленъ испущаѥть по образу своѥму сокъ. но акы млеко. и наполнѧеть соку ѥго съсѹды многы. ѥлико же хощеть и острѧѥть [в др. сп. ѡстримъ] же самъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
остр — нареч, кол во синонимов: 1 • острый (90) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
острѣха — ОСТРѢХ|А (2*), Ы с. Кровля: что ти творю ѡстави мѧ мало подъ ѡстрѣхою твоею да почию. (ὑπὸ τὴν στέγην) СбТр XIV/XV, 170; гулубеви [так!] же и воробьеве полетѣша въ гнѣзда сво˫а. ѡви в голубникы св(о)˫а. воробьеве же подъ ѡстрѣхы [ЛЛ 1377, 17 –… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
острѣѥ — (1*) сравн. степ. к остро в 1 знач. Перен. Сильнее, глубже: Лична˫а красота ѡстрѣѥ стрѣлы ѹ˫азвлѧеть ‹и› ѡчима къ ср(д)цю и д҃ши въсход‹ит›ъ. (ὀξύτερον) Пч н. XV (1), 93 об … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
остріг — (острожок) 1. Розташоване у прикордонній смузі давньоруське укріплення із загостреною дерев яною огорожею, де тимчасово або постійно знаходився військовий загін. 2. Невелика в язниця із високою стіною у Російській імперії XVIII–XIX ст … Архітектура і монументальне мистецтво
Острівці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Остріїв — прикметник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови